Що ж таке Horizon Europe (HORIZON) / «Горизонт Європа»?
Програма Horizon Europe (HORIZON) / «Горизонт Європа» – це рамкова програма ЄС з фінансування досліджень та інновацій на 2021-2027 роки із бюджетом 95,5 млрд євро, є найбільшою з подібних програм у світі. Програма сприяє співпраці та посиленню впливу досліджень та інновацій на розробку, підтримку та реалізацію політики ЄС, а також вирішенню глобальних проблем шляхом створення та поширення передових знань та технологій.
Можливості, що їх відкриває програма «Горизонт Європа» для дослідників і країн, у яких вони працюють, є дуже цікавими й для України, оскільки Україна є асоційованою країною до Горизонт Європа – для українських організацій відкриті всі можливості програми.
Європейська Комісія сформулювала наступні глобальні цілі, які мають бути досягнуті в її рамках.
- зміцнити європейський науково-технологічний фундамент та Європейський дослідницький простір,
- підвищити європейську інноваційну конкурентоздатність,
- здійснити пріоритети суспільства та підтримати соціально-економічну модель і цінності Європи.
Мета програми : вирішення глобальних проблем і сприяння промисловій модернізації шляхом узгоджених дослідницьких та інноваційних зусиль.
НАПРЯМИ ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»
включає в себе три напрями:
- Передова наука (Excellent Science);
- Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);
- Інноваційна Європа (Innovative Europe);
«Передова наука» має розділи:
- Європейська Дослідницька Рада (ERC)
- Дії Марії Склодовської-Кюрі (MSCA)
- Дослідницькі інфраструктури
- «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність» включає в себе низку кластерів, кожний з який спрямований на визначені Європейською Комісією галузі діяльності:
| Кластер | Галузі діяльності |
| Здоров’я | • Охорона здоров’я протягом життя • Неінфекційні та рідкісні захворювання • Інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров’я, включаючи персоніфіковану медицину • Екологічні та соціальні визначники здоров’я • Інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов’язані із бідністю та знехтуваними захворюваннями • Системи охорони здоров’я |
| Культура, креативність та інклюзивне суспільство | • Демократія та влада • Соціальні та економічні трансформації • Культура, культурна спадщина та креативність |
| Цифрова безпека для суспільства | • Суспільства, стійкі до стихійних лих • Захист та безпека • Кібербезпека |
| Цифрові технології, промисловість та космос | • Промислові технології • Передові матеріали • Інтернет наступного покоління • Кругова промисловість • Космос, включаючи спостереження за Землею • Нові сприяючі технології • Ключові цифрові технології, включаючи квантові технології • Штучний інтелект та робототехніка • Передові обчислення та великі дані • Низьковуглецева та чиста промисловість |
| Клімат, енергетика та мобільність | • Наука про клімат та кліматичні рішення • Енергетичні системи та мережі • Суспільство та міста • Промислова конкурентоспроможність у транспортній галузі • Розумна мобільність • Забезпечення енергією • Будинки та промислові об’єкти в умовах енергетичного переходу • Чистий, безпечний та доступний транспорт • Енергетичні сховища |
| Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище | • Спостереження за навколишнім середовищем • Сільська господарство, лісове господарство та сільська місцевість • Кругові системи • Системи харчування • Біологічне розмаїття та природні ресурси • Моря, океани та внутрішні води • Біоекономічні інноваційні системи в Європі |
- «Інноваційна Європа» має такі розділи:
- Європейська Рада з інновацій (EIC).
- Європейські інноваційні екосистеми.
- Європейський Інститут інновацій і технологій (EIT).
Для підтримки проривних технологій створена Європейська інноваційна рада, метою якої є допомога інноваторам у створенні ринків майбутнього та у розширенні їхніх компаній. 70%, виділеного за цим напрямом бюджету, призначаються малим та середнім підприємствам.
З метою збільшення впливу проєктів через залучення громадян будуть запроваджені так звані дослідницько-інноваційні місії (R&I Missions). Місія – це сукупність дій в різних галузях, що мають на меті перспективну та вимірювану ціль у встановлені строки, впливаючи при цьому на суспільство та політику, а також є актуальними для значної частини європейського населення та широкого кола європейських громадян. Європейська Комісія визначила п’ять місій, які планується реалізувати:
- Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні трансформації;
- Боротьба із раком;
- Здоров’я ґрунту та їжа;
- Кліматично-нейтральні та розумні міста;
- Здорові океани, моря, берегові та внутрішні води.
Для зміцнення компоненти міжнародного співробітництва, а також з метою сприяння економічному зростанню Європи через інновації заплановано розширити можливості асоціації країн, що, зокрема, стосується “третіх країн” з гарним потенціалом у науці, технологіях та інноваціях.
З метою раціоналізації фінансування планується впровадження нового підходу до партнерств, який передбачає простіші інструменти для співробітництва, цілісний життєвий цикл у проєктах та стратегічну орієнтацію під час формування консорціумів. Такий підхід базуватиметься на трьох основних принципах:
- співпрограмність (co-programmed), яка базуватиметься на меморандумах про співробітництво;
- співфінансування (co-funded), яке базуватиметься на спільній програмі, узгодженій та впровадженій всіма партнерами з відповідними фінансовими внесками;
- інституалізація (institutionalised), яка базуватиметься на довгостроковому співробітництві та потребі у високій інтеграції.
При цьому для інституалізованих європейський партнерств визначені наступні галузі:
- інновації в галузі охорони здоров’я;
- ключові цифрові технології;
- метрологія;
- європейські транспортні системи;
- сталі біо-орієнтовані рішення;
- водневі та сталі енергетичні сховища;
- чистий та інтегрований транспорт;
- інноваційні МСП (малі та середні підприємства).
Крім того, для підсилення відкритості у Програмі заплановано запровадити політику відкритої науки, яка передбачатиме обов’язковий відкритий доступ до публікацій та дослідницьких даних, отриманих в процесі реалізації проєктів.
Участь у програмі важлива для українських вчених та новаторів, адже вона:
– дозволяє використовувати європейські інструменти конкурсного фінансування та надання грантової підтримки;
– забезпечує умови для проведення спільних досліджень із партнерами з країн-членів ЄС;
– надає доступ до дослідницької інфраструктури країн-членів ЄС та сприяє розбудові матеріально-технічної бази в Україні.
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН Horizon Europe (HORIZON) / «Горизонт Європа» визначає чотири стратегічні орієнтації на інвестиції в дослідження та інновації в рамках програми на чотири роки.
Сприяння відкритій стратегічній автономії шляхом керування розвитком ключових цифрових технологій, секторів та ланцюгів створення вартості.
Відновлення європейських екосистем та біорізноманіття, а також стале управління природними ресурсами.
Утвердження для Європи цифрової, кліматично нейтральної стійкої економіки.
Створення більш стійкого, інклюзивного та демократичного європейського суспільства.
Уряд України передбачає участь в програмі «Горизонт Європа»: “Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.” [Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX.]
Програма “Горизонт Європа” передбачає принцип відкритих конкурсів, які оголошуються Європейською комісією та публікуються на Порталі фінансування та тендерів Європейської комісії. Більшість конкурсів програми «Горизонт Європа» передбачають фінансування проєктів, які реалізуються у складі консорціуму. У консорціумі має бути щонайменше 3 установи з 3 різних країн: одна установа обов’язково з країни ЄС, інші – з ЄС або асоційованих країн (окрім програм MSCA, ERC, EIC). Всі ці організації повинні бути незалежні одна від одної.
Серед умов, на які слід звернути увагу при виборі конкурсу, це релевантність тематики та пріоритетів конкурсу, очікувані результати та обсяг робіт, очікуваний TRL, який має досягнути діяльність наприкінці проєкту, та дедлайн подачі пропозиції на конкурс. В свою чергу, проєкт має бути інноваційним, комплексним, а заявка має бути оформлена згідно вимог конкурсу.